У перших експериментах з мишами й тхорами вченим вдалося виростити цілі зуби за один сеанс лікування. Щоб домогтися цього вони вперше застосували моноклональні антитіла, а не традиційну тканинну інженерію. Можливо, цей спосіб в майбутньому замінить установку імплантів.
Зазвичай у людей 32 зуба, однак через вроджені захворювання приблизно 1% людей у світі має більше або менше зубів. Група вчених з Японії стала працювати з мишами, щоб з’ясувати генетичні причини великої кількості зубів у гризунів.
Вони знали, що процес виникнення і розвитку тканини зубів залежить від взаємодії декількох молекул, включаючи BMP і Wnt, однак ці молекули також беруть участь в розвитку багатьох інших тканин і органів, тому через високі ризики серйозних побічних ефектів зазвичай вчені намагаються уникати прямого впливу на них.
З цієї причини дослідники звернули увагу на ген USAG-1, який сприяє зростанню зубів і вивчили ефект від дії кількох моноклональних антитіл, пише EurekAlert. Перші експерименти по взаємодії USAG-1, BMP і Wnt привели до низьких показників народжуваності й виживання, знову підтверджуючи важливість BMP і Wnt для розвитку організму в цілому. Однак в наступних експериментах одне перспективне антитіло змогло порушити взаємодію тільки між USAG-1 і BMP.
Виявилося, що передача сигналів BMP важлива для визначення кількості зубів у мишей. Подальші спостереження показали, що одного такого сеансу було досить, щоб сформувати цілий зуб. Незабаром аналогічні результати також були досягнуті у тхорів.
Тепер вчені мають намір оцінити експериментальну терапію у свиней і собак, щоб з’ясувати потенційну користь для людини. Якщо результати виявляться успішними, то в майбутньому новий підхід дозволить замінити використання дорогих імплантів, які, попри тривалий термін служби, дотепер доводиться міняти.
