LeSports – $1,7 млрд інвестицій
Стартап, що заснований у Гонконзі став провідною китайською інтернет-компанією в області екоспорту, відомою своєю унікальною бізнес-моделлю, яка охоплювала організаційні моменти заходів, платформу контенту, інтелектуальні пристрої та додаткові послуги.
Свого часу компанія володіла медіаправами на понад 300 спортивних заходів з усього світу, що охоплювало 10 тисяч матчів. А завдяки своїм спортивним правам LeSports була відомою як найбільша спортивна медіаімперія у галузі.
LeSports випустила інтелектуальний пристрій Super Bike та багато інших продуктів, пропонувала різні послуги, включаючи навчання O2O, ігри, електронну комерцію, продаж квитків та багато іншого.
Як організатор заходів Le Sports представляла Міжнародний кубок чемпіонів (ICC) у Китаї, займалася роботою та просуванням Жіночої Суперліги та великомасштабних заходів, враховуючи декілька марафонів і перегонів.
Попри те, що компанія хоч і швидко перетворилася в платформу №1 в індустрії інтернет-спорту КНР, закріпити за собою цей статус їй не вдалося через заборгованість перед кредиторами у сумі $3,6 млн.
Arrivo – $1 млрд інвестицій
Футуристичний стартап, заснований у 2017 році інженером SpaceX Броганом Бемброганом, займався розробкою системи високошвидкісного транспорту Hyperloop з відмінною від інших розробників концепцією: замість пересування тунелями в умовах, наближених до вакууму, компанія пропонувала використовувати технологію магнітної левітації.
Стартап припинив свою діяльність через те, що йому не вдалося залучити нове фінансування.
Jawbone Jawbone – $929,9 млн інвестицій
2017 рік для компанії, яка виробляла фітнес-трекери, bluetooth-гарнітури й колонки та проіснувала на ринку 17 років, став останнім – у липні розпочався довгий процес ліквідації її активів.
Стартап був заснований у 1999 році під назвою AliphCom випускниками Стенфордського університету Хусейном Рахманом і Олександром Ассілі. Спочатку нова компанія займалася розробкою навушників і отримала контракт армії США для розробки військової версії.
Далі було вирішено адаптувати технології й у 2006 році вийшла перша модель гарнітури Jawbone, яку високо оцінили критики та прості користувачі. У 2010 році компанія закріпила успіх і випустила Bluetooth-колонку Jambox, яку у свій час називали “улюбленим Bluetooth-спікером Америки”.
Проблеми розпочалися у листопаді 2011 року після виходу першої версії фітнес-браслета UP, який мав чимало дефектів. Наступна модель фітнес-браслета Jawbone, вийшла у 2013 році й на декілька років компанія перетворилася у лідера ринку й станом на 2015 рік оцінювалася у $3 млрд.
Однак з появою розумних годинників від Apple, а також недорогих браслетів китайського виробника Xiaomi, компанії стало все складніше конкурувати на ринку пристроїв, що носяться. У результаті попри фінансування у розмірі $930 млн, Jawbone не змогла утримати значну частку ринку.
Abound Solar – $614 млн інвестицій
Abound Solar була провідною американською компанією з виробництва сонячних батарей. За час свого існування отримала підтримку таких інститутів, як Державний університет Колорадо та Національний науковий фонд. А ще кредити від Міністерства оборони США та грант Міністерства енергетики США.
Попри загальний обсяг фінансування у розмірі $614 мільйонів, яке припинилося у 2012 році, компанії не вдавалося успішно реалізувати свою продукцію.
Борги компанії, що перевищили $100 млн, а також безуспішна конкуренція з китайськими виробниками, які реалізують свою продукцію на світовому ринку за “незрівнянно низькими цінами”, плюс той факт, що США різко скоротили фінансову підтримку на той час недостатньо ефективним, з економічної точки зору, проєктам так званої “зеленої” енергетики, призвели до того, що компанія у 2012 році збанкрутувала.
Theranos – $500 млн інвестицій
Компанія Theranos у 2003 році представила еволюційну технологію для аналізу крові, який береться одним уколом з пальця, й за допомогою якої можна виявити безліч захворювань.
Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) звинуватила засновницю та колишнього президента Theranos у “масовому шахрайстві” – обмані інвесторів. Загалом Theranos називають найбільшою стартап-аферою в історії, яка тривала 15 років. “Інноваційна розробка” так і не була створена, а компанію оголосили банкрутом.
На піку Theranos оцінювали у $9 млрд. Холмс заснувала компанію, покинувши навчання у Стенфорді, у 2003 році. Вона говорила, що хоче зробити аналізи крові дешевшим й ефективнішим завдяки новим методикам і пристроям. Підприємниця обіцяла діагностувати хвороби на кшталт діабету або раку всього завдяки декільком краплям крові. Свого часу її статки, за оцінками журналу Forbes, досягали $4,5 млрд.
Mode Media – $229 млн інвестицій
Mode Media – медійна компанія, що працювала в цифровому стилі, де контент створювався ким завгодно, але не перевірявся професійними редакторами перед публікацією. У 2013 році Mode Media була оцінена приблизно в $1 мільярд, коли компанія готувалася до IPO.
У 2015 році виторг Mode Media збільшився до більш ніж $100 мільйонів, в основному внаслідок надання нативного контенту, брендованого відео та цифрової реклами великим брендам, але витрати на неї перевищили $100 мільйонів.
15 вересня 2016 року Mode Media раптово припинила свою діяльність. За словами одного із колишніх співробітників, компанія неефективно управляла фінансами.
ReVision Optics – $172 млн інвестицій
Компанія ReVision Optics займалася розробкою імплантів для рогівки ока з метою лікування пресбіопії – стану зору, який призводить до втрати здатності очей фокусуватися на прилеглих об’єктах. Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів схвалив інкрустацію рогівки у червні 2016 року.
У квітні 2017 року ReVision оголосила, що за сім місяців з моменту запуску було виконано 1 тис. операцій Raindrop. Хоча багато пацієнтів і хірургів були задоволені роботою інкрустації, для ReVision даний бізнес виявився складним.
У 2018 році рада директорів разом з інвесторами прийняли рішення про закриття компанії. Серед причин – “бізнес не міг швидко зростати”. Для розвитку потрібно було ще більше капіталу, однак інвестори не хотіли вкладати багато грошей.
Beepi – $147,7 млн інвестиції
Автомобільний стартап свого часу піднявся на ажіотажі навколо транспортних компаній і торгових майданчиків. Вебсайт компанії зводив разом покупців і продавців підтриманих авто. Придбання цього стартапу обмірковували як Fair.com, так і дилер вживаних авто DGDG, але зрештою передумали. У результаті у Beepi скінчилися гроші.
Загалом проблема компанії полягала у тому, що засновники намагалися занадто швидкими темпами зібрати велику суму грошей та, за словами інвесторів, занадто агресивно наполягали на вищих оцінках.
Як писало у 2015 році видання WSJ компанія прагнула зібрати “гігантський раунд” у $300 мільйонів за оцінки у $2 мільярди задля підтримки свого національного розширення.
Pets.com – $110 млн інвестицій
Pets.com – онлайн-зоомагазин, який проіснував всього 2 роки після відкриття у 1998 році. За останній рік існування компанія втратила $147 млн, при цьому його акції знизилися у ціні з $14 до $1 за штуку.
До речі, під час першого раунду фінансування, основним інвестором став глава Amazon Джефф Безос, який разом із венчурною компанією Hummer Winblad вклали у проєкт $10,5 млн. Значну частину коштів було витрачено на потужну піар-кампанію – телебачення, радіо, білборди, власну газету. У лютому 2000 року компанія вийшла на біржу NASDAQ і залучила $82,5 млн.
Попри високу впізнаваність бренду, Pets.com втрачав гроші майже на кожному продажі. Чіткого бізнес-плану не було, як і налагодженої IT-бази. Крім того, для залучення клієнтів компанія покладалася на знижки й безкоштовну доставку, однак розмір середнього чека залишав бажати кращого. У результаті фірма весь час продавала товари за ціною, нижчою за собівартість.
Програмісти просто на ходу вигадувати рішення для управління складом. Зростання числа замовлень тільки наблизив крах компанії. Ії історія закінчилася, коли керівники повернули гроші інвесторам і продали домен зоомагазинам PetSmart.
ScaleFactor – $104 млн інвестицій
Американський стартап ScaleFactor створював інструменти на базі штучного інтелекту, які замінювали бухгалтера на підприємстві.
Компанії вдалося залучити гучними слоганами велику клієнтську базу (і великі інвестиції). Стверджувалося, що користувачеві досить надати доступ до системи продажів, передати документи, а вже штучний інтелект усе впорядкує – сплатить рахунки, порахує податки, підготує звіти.
Розробники мали вдосконалювати продукт і перетворити його у відмінний інструмент для підприємців, які не хочуть наймати бухгалтера. А ще багатьох підкупив той факт, що оплата за послуги повинна була бути нижчою за послуги звичайного співробітника.
У результаті інструменти ScaleFactor не справлялися зі своїми завданнями, фактично роботу стали виконувати люди – найняті бухгалтери, перевіряти, виправляти баги робота. Клієнти були шоковані від такого підходу – неоплачені рахунки, плутанина в документах і даремно витрачений час і гроші.
Крім того, замість активних розробок керівництво робило акцент на залученні інвесторів. Технологія не удосконалювалася, клієнти були нажахані кількістю допущених помилок від роботи штучного інтелекту й почали скаржитися.
Компанія довго не витримала та оголосила банкрутство, спробувавши приховати масштаби реальних збитків.
