Технологічні компанії Китаю почали платити зарплату цифровими юанями
Компанія JD.com – найбільшої китайський онлайн-рітейлер, що конкурує з Alibaba – зізналася, що зі санкцій влади ще з січня виплачує щомісячну винагороду деяким своїм співробітникам в цифрових юанях. Це може свідчити про те, що Центробанк Китаю приступив до основного етапу введення в країні в оборот цифрових валют – її системно почали отримувати не тільки держслужбовці в деяких регіонах країни, але і співробітники звичайних комерційних підприємств.
Цифровий юань набуває все більшого поширення в Китаї. У жовтні 2020 року в місті Шеньчжень, в рамках експерименту з тестування цифрової валюти ЦБ (CBDC), 500 тисяч жителів разово отримали 10 мільйонів цифрових юанів для проведення пробних покупок товарів і послуг. Тобто на кожного з жителів припало до 20 CBDC. Їх можна було витратити як в онлайнових, так і офлайнових магазинах і сервісах, які були заздалегідь відібрані для експерименту і підключені до технологічної платформи ЦБ.
Після цього ще 5 найбільших китайських агломерацій приєдналися до програми тестування цифрового юаня – там також почали роздавати обмеженому числу жителів невеликі суми CBDC для закладу учасниками тестів спеціальних цифрових гаманців і проведення через них оплат.
Ще раніше – в серпні 2020 року – цифровими валютами стали виплачуватися транспортні дотації деяким категоріям чиновників в місті Сучжоу на сході Китаю. Їх можна було витратити тільки на транспортні послуги. Саме з цього почався експеримент по введенню в обіг цифрового юаня.
Впровадження електронного юаня відбувається завдяки колективній роботі регулюючих органів Китаю, комерційних банків і постачальників технологічних рішень. Сама схема їх взаємодії поки повторює те, як знаходиться в обігу фізичний фіатний юань – під керівництвом Центрального банку шість великих комерційних банків Китаю розподіляють цифровий юань між дрібнішими банками й мережею постачальників технічних рішень, які допомагають розширити можливості використання нових електронних грошей. Далі цифрові юані розподіляються по цифрових гаманцях уже залучених в оборот CBDC громадян Китаю.
Саму платформу відстеження обігу випущених цифрових юанів контролює тільки Центробанк. У зв’язку з цим більш логічним було б пряму взаємодію ЦБ з кінцевими власниками цифрових гаманців, без посередників в особі комерційних банків, але, як і у всіх країнах світу, звичайні користувачі досі не взаємодіяли з ЦБ безпосередньо і ЦБ про них нічого не знає. Тому в схемі розподілу CBDC на даному етапі комерційні банки потрібні. Можливо, надалі, коли фіцровий юань охопить все населення Китаю, ЦБ буде обходитися без них, оскільки буде бачити й контролювати цифрові гаманці всіх громадян країни безпосередньо.
