Створено нову технологію вирощування печінки для пересадки, яку не відторгає організм
Вчені з Бразилії представили вельми оригінальний спосіб відновлення органів від померлих людей. Позбавляючись майже від усього вмісту тканини, крім «каркаса» – позаклітинного матриксу, вони вирішили відразу дві проблеми сучасної трансплантології. По перше, відтворили функціональність тканини та виключили ризики відторгнення нового органу.
Перші результати вчені з Університету Сан-Паулу продемонстрували на моделях печінки щурів, пише EurekAlert. Їх підхід заснований на двох методах біоінженерії тканин, розроблених в останні роки для створення нових органів для трансплантації.
Суть методу полягає в обробці органу померлого донора спеціальними розчинами для видалення всіх клітин. Коли залишається тільки позаклітинний матрикс з колишньою структурою і формою органу його заселяють новими клітинами – від майбутнього реципієнта органу.
Такий підхід дозволяє розв’язувати основні проблеми сучасної трансплантології. По-перше, вчені отримують можливість використовувати більше органів, які в цей час вважаються непридатними для пересадки. По-друге, не менш важливо, що новий метод уникає небажаних реакцій імунної системи та ризиків відмови органу в довгостроковій перспективі.
«Орган не буде відторгатися, оскільки містить власні клітини пацієнта. З цієї ж причини нема потреби використовувати імунодепресанти », – пояснила автор роботи Майя Зац.
Коли вчені стали тестувати новий підхід на моделях печінки щурів, то додатково між першою і другою стадією збагатили позаклітинний матрикс білками SPARC і TGFB1, які беруть участь в процесі проліферації клітин і утворення нових кровоносних судин. Це дозволило розв’язувати проблему недостатньої клітинної адгезії після «зачистки», а також необхідності формування нових судин для нормальної функції органу.
«Збагачення позаклітинного матриксу цими молекулами робить орган більш схожим на здорову печінку», – пояснили автори.
В результаті вони виростили новий функціональний орган в інкубаторі, моделюючи умови організму, протягом п’яти тижнів.
В цей час команда вивчає можливості для використання і вирощування таким чином клітин печінки людини. Тим часом технологія може бути адаптована для виробництва інших органів, включаючи легені, серце і шкіру.
