“Російської не можу вивчити”: життя казкаря Діда Панаса – про те, що залишилося поза ефіром
“Добрий вечір вам, малята, любі хлопчики й дівчата…” – пригадуєте? На ці слова щовечора до телеекранів збігалося не одне покоління українських дітей. І всі пам’ятають дідуся із сивими вусами й у вишиванці. А поза екраном – яким він був? Чому “Вечірня казка” раптово зникла, а Петро Вескляр, попри шалену популярність у глядачів, так і не став зіркою для режисерів? 5.ua підготував для вас деякі факти.
- Справжнє ім’я Діда Панаса – Пінхус Хаїмович Весклер (Петро Юхимович Вескляр, пізніше змінив на Вескляров) народився 1911 р. у єврейській сім’ї. Прізвище та ім’я змінив після втечі з фашистського фільтраційного табору. Його батьки і брат загинули на війні.
- Розмовляв тільки українською мовою, жартував: “Я російську не можу вивчити”. Це завадило йому стати відомим за межами України. А в радянських російськомовних фільмах його озвучував інший актор.
- Образ Діда Панаса задумувався не для Петра Вескляра. Програма на українському радіо з’явилася в 1950-х рр. Ім’я першого актора донині не збереглося. Перший ведучий мав поважний вік, тож йому почали шукати заміну.
- У кастингу на роль казкаря брало участь близько 200 осіб. Але ця роль дісталася саме Петрові Вескляру.
- Через українську мову і вишиванку – незмінні атрибути ефіру – актора звинувачували в націоналізмі. У 1970-ті рр. було кілька спроб закрити програму або замінити Вескляра на іншого актора.
- На деякий час програму знімали з екранів, але мусили повертати: батьки засипали “Хрещатик, 26” листами з вимогою “повернути дідуся, бо дитина не може заснути”.
- Тексти казок дуже часто складав сам. Петро Вескляр розповідав дітям казки з екрану аж 24 роки (1964-1988). Сам формував сценарій, діалоги і знав усе напам’ять, бо телесуфлера не було.
- Записів його програм майже не лишилося. Передача йшла в прямому ефірі, нікому й на думку не спадало фіксувати це на плівку.
- До “Вечірньої казки” Петро Вескляр знімався на Київській кіностудії ім. Довженка. Та згодом режисери перестали його запрошувати, бо глядачі під час перегляду фільму раптово вигукували “О, Дід Панас!”.
- Вескляр мав звання заслуженого артиста УРСР. На час присудження звання він взяв участь у понад 20 фільмах, серед яких “Вій”, “Лісова пісня”.
Чи дійсно сказав в ефірі нецензурне слово?
Версія 1: Це все було вигадкою, бо треба було якось виправдати те, що його зняли з ефіру. Адже у 1988 році телебачення вже почало змінюватися й орієнтуватися на комерцію.
Версія 2: Він дійсно сказав: “Отака-то … от, малята”. Але це зразу вирізали, а наступного вечора “Вечірньої казки” на екранах уже не було. При цьому десятки людей переконані, що чули її на власні вуха.
Це вже справжня “міська легенда”, у масштабах колишнього СРСР. Вислів “Отака х..ня, малята” став мемом – в інтернеті й у житті. Не існує жодного доказу, що така фраза справді звучала – колеги Петра Весклярова з УТ плутаються в показах, а запису саме того випуску передачі досі не знайдено.
