Європейська південна обсерваторія опублікувала знімок робочого процесу, який виглядає як кадр з фантастичного бойовика. Потужні лазери синхронно б’ють з Землі по далекій мішені — туманності Кіля, що являє собою яскраву рожево-бузкову пляму на нічному небосхилі. Витівка здається безглуздою, адже до туманності 7,5 тис. світлових років, та й що їй зроблять кілька лазерів? Проте, стрілянина триває — тому що це допомагає астрономам робити наукові відкриття.
У туманності Кіля є кілька зоряних скупчень, як зі старими, так і з молодими зірками. Найприкметніша це Ета Кіля, подвійна зірка-супергігант з яскравістю 5 мільйонів Сонць. Вона знаходиться в кінці свого життєвого циклу, дуже нестабільна і постійно викидає газ і матерію, які й утворюють туманність. Астрономи вважають, що зірка стане надновою з хвилини на хвилину, їй відведено не більше пари тисяч років — всім вкрай цікаво спостерігати за її поведінкою.
Але є велика проблема — турбулентність, завихрення в атмосфері нашої планети, через які спотворюється світло, що йде від далеких зірок. Через це вони красиво мерехтять в ночі, але здійснювати точні спостереження в силу даного ефекту вкрай проблематично. Тому при будівництві в пустелі Атакама в Чилі великої групи телескопів їх забезпечили двома технічними ноу-хау. По-перше, 8-метрові дзеркала телескопів зроблено адаптованими, а по-друге, їм допомагають в роботі ті самі лазери.
Перед початком спостереження лазери націлюють на задану ділянку неба і за допомогою їх випромінювання збуджують атоми натрію в верхніх шарах атмосфери. Вони починають світитися, як маленькі зірки, при цьому суперкомп’ютер точно знає їх параметри й, аналізуючи оптичні спотворення при спостереженні цих маячків, розраховує поточну метеорологічну ситуацію. Дані перетворюються в команди для дзеркал телескопів, які підлаштовуються під погоду і можуть спостерігати Ета Кіля практично без перешкод. За допомогою даної технології вже вдалося зробити ряд важливих астрономічних відкриттів.
