Днями некомерційна організація Всесвітній економічний форум (WEF) поповнила список підприємств рівня «Індустрія 4.0» переліком з 15 заводів. П’ять з них введено в дію в Китаї. Оновлення списку показало, що Китай став лідером за кількістю заводів рівня Четвертої промислової революції. Такі підприємства керуються штучним інтелектом, а більшість процесів від виконання робіт до логістики та продажів, автоматизовані.
За даними WEF, у всьому світі розгорнуто 69 заводів рівня «Індустрія 4.0». На Китай припадає 20 заводів, на країни ЄС — 19, в США — 7 заводів і ще 5 в Японії. Перед відбором кандидатів на звання заводу «Індустрії 4.0» фахівці WEF ретельно вивчають виробництва аж до аналізу таких процесів, як організація виробничо-збутових ланцюжків, гнучкість технологій автоматизації, цифровізацію логістики, а також реалізацію штучного інтелекту та Інтернету речей. Нинішній вибір був зроблений з більш ніж 1000 претендентів у всьому світі.
Торік у сфері заводів «Індустрії 4.0» Китай та Європа ділили перше місце, коли у кожного було по 15 заводів майбутнього, а у США та Японії було по 5 таких підприємств. Неважко побачити, що Китай виривається вперед на цьому напрямку, а новий п’ятирічний план з акцентом на ШІ, квантові обчислення та напівпровідники, тільки прискорить перехід на новий рівень виробництва.
Цікаво відзначити, що Китай не розглядає ЄС як конкурента в цій області. У Китаї погоджуються, що у ЄС відмінний науковий та технічний потенціал, але у Європи немає масштабу, щоб все це реалізувати, розвинути та підтримати. Але США в Китаї сприймають серйозно. Як мінімум, вони можуть серйозно нашкодити в плані технологічних обмежень Китаю.
Які ж заводи увійшли до списку Global Lighthouse Network WEF в цьому році? Це завод Bosch Automotive Products в Сучжоу, кампус Foxconn Technology Group в Ченду, завод електроприладів Midea Shunde в провінції Гуандун, пивоварня Tsingtao Brewery в Циндао та виробництво Wistron InfoComm Manufacturing в Куньшань. Більшість з цих заводів керуються спільними компаніями (з іншими країнами). Але вони працюють на території Китаю, обслуговуються китайцями та приносять дохід Китаю, а також показують приклад того, як треба організовувати виробництво. В тому числі за допомогою конкурентного тиску.
