Католицьке Різдво: традиції святкування

25 грудня Україна святкує католицьке Різдво. Що це за свято? Звідки воно прийшло? Як його відзначають? Спробуємо відповісти на ці запитання.

Католицьке Різдво — це особливе релігійне свято у християн “західного обряду”, що наповнює людські серця теплом та милосердям. Воно відзначається 25 грудня в багатьох країнах світу на честь народження Божого Сина, що викупив гріхи людей своєю смертю. Це найбільше свято в католицькому світі, воно припадає на найдовшу в році ніч, коли, за віруваннями християн західного обряду, і народився Ісус Христос у Вифлиємі. На заході України католицьке Різдво часто називають як «польським» Різдвом, так як в часи, коли Галичина була у складі Польщі, 25 грудня Різдво відзначалося в основному поляками. Це ж свято відзначають і православні християни (східного обряду), тільки воно припадає на 7 січня (на 13 днів пізніше). Хоча, багато православних церков світу відзначають Різдво саме 25 грудня, окрім православних, пов’язаних історично з російською православною церквою. Різниця в датах Різдва пов’язана із тим, за яким календарем живе церква. Тобто, більшість церков світу живе за Григоріанським календарем, тобто, за тим , за яким живуть і люди у всьому світі. А от православні так званого східного обряду, живуть за старим, Юліанським календарем. Тобто, ми в повсякденні всі живемо за Григоріанським календарем, а от свята відзначаємо за Юліанським…

У 2017 році Верховна Рада України пішла на поступки та прийняла до уваги той факт, що в Україні багато вірян, які відзначають Різдво Христове 25 грудня, та зробила цей день вихідним.

У чому різниця між Юліанським та Григоріанським календарями

Ми не будемо вдаватись в деталі, Ви все це можете прочитати у Вікіпедії, а тут ми коротко опишемо основні тези.

Отож, Теза перша – Григоріанський календар більш достовірний, так як день григоріанського календаря більш точно відповідає астрономічному дню. Тобто, 22 грудня – день зимового сонцестояння і він вважається найкоротшим. Наступні дати – 23, 24 грудня – дні приблизно однакової тривалості, а вже 25 грудня до світлого часу доби додається перша хвилина.

Теза друга – День починає збільшуватися, світ відроджується. У християнській традиції 25 грудня пов’язане з Різдвом, народженням Ісуса Христа. Тримаючись за Юліанський календар, виходить, що ми проґавлюємо цей момент і святкуємо тільки 7 січня, коли вже два тижні, як день подовжений. У нас церква живе за старим стилем, тому різниця між реальними астрономічними процесами становить 13 днів. Григоріанський календар ближчий до астрономічних явищ, ніж Юліанський, і святкування визначених дат за ним є логічнішим і адекватнішим.

Теза третя – суто із раціональних міркувань та доцільності, логічніше всім святкувати різдво 25 грудня. Правильно? Але ж не забуваємо що є політика. Ця політика історичного ворогування між католицькою церквою та православною дійсна і сьогодні. Адже РПЦ і досі ворогує зі всіма. Коли московському патріарху запропонували перейти на Григоріанський календар, а таку пропозицію зокрема зробив московський цар Петро І, той заявив: ліпше нехай уся земля піде в пекло, але одним календарем з римським папою ми жити не будемо.

В Україні Григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці зі 16 лютого 1918 року: відтоді цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Українські ж православні і греко-католицька церкви і досі живуть за Юліанським стилем, в оновному, із-за впливу РПЦ на весь православний світ.

Як відбувається святкування

Головна прикраса свята — це вбрана смерека або ялинка, яку ставлять у своїх будинках віруючі. Кришталеві кулі, кольорова мішура, свіжі квіти і соковиті фрукти прикрашають дерево. Історія про підношення волхвами Немовляті Ісусу всіляких дарів пустила коріння традиції обмінюватися подарунками до Різдва. Католицькі віруючі з трепетом ставляться до свята та прикрашання свого будинку, приділяючи цьому багато часу. Все це символізує віру і шанування Христа.

В цей день відбуваються три богослужіння:
• Перше символізує єдність Отця і Сина і відбувається опівночі.
• Друге проводиться під час появи на світ нового життя з утроби матері і відбувається на світанку.
• Третє доносить символ народження Ісуса Христа в серця всіх віруючих, відбувається вдень.

Ніяке інше свято не здатне настільки об’єднати людей, як Різдво Христове. Споконвіку цей казковий день прийнято зустрічати в колі сім’ї і близьких друзів. Усі християни світу святкують цей день, як одне з головних свят у році, тільки різняться дати святкування для православних християн та католиків. Різдвяні традиції передаються з покоління в покоління, несучи в собі весь сенс всеосяжної любові Христової.

Різдвяні символи

Різдвяний вінок — вічнозелений атрибут з чотирма свічками, які запалюють поступово, щоб освітити шлях Господа.
Ошатні свічки — світло полум’я здатне розігнати темні сили і створити неповторну атмосферу в будинку.
Подарунки — за переказами, дарувальником довгоочікуваних дарів на Католицьке Різдво може бути Ісус Христос, Святий Миколай, чарівні гноми, Санта Клаус зі своєю оленячою упряжкою, спритний невидимий чоловік.
Різдвяний дзвіночок — його дзвін вітає появу на світ Христа і допомагає розігнати злих духів в темряві.
Вітальні листівки — з виникненням пошти, з’явилася можливість вітати близьких і друзів, які в цей день не можуть розділити з нами радість, так як знаходяться дуже далеко. Комп’ютерні технології зробили актуальними електронні вітальні листи і листівки на честь свята.
Різдвяний бенкет — всі найближчі збираються разом за загальним урочистим столом і пригощаються різноманітними смачними стравами, а оскільки в цей день закінчується строгий пост, всі віруючі з особливим смаком можуть оцінити приготовлене частування.

Що стосується святкових страв, то у кожної народності вони традиційні:

В Америці індичка з журавлинним соусом — головна і обов’язкова страва.
У Литві готують напередодні свята кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу.
В Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці.
В Австрії та Угорщині — навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя.
У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м’ясні копченості та варять солодовий напій.

Via Вежа Ведмежа

Ви читаєте незалежне україномовне видання "SUNDRIES". Ми не належимо ні олігархам, ні депутатам. Отож ми потребуємо Вашої підтримки для розвитку та збереження незалежності. Підтримайте нас!

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете. Прийняти Читати більше