Астрономи вперше виявили рентгенівські промені від Урана за допомогою обсерваторії НАСА «Чандра». Нові дані допоможуть вченим більше дізнатися про цю гігантську планету з льоду.
Уран – сьома планета від Сонця з двома наборами кілець навколо екватора. Планета, діаметр якої в чотири рази більша за Землю, обертається на боці. Це відрізняє її від всіх інших планет Сонячної системи. Оскільки «Вояджер-2» був єдиним космічним кораблем, який коли-небудь пролітав повз Урана, сьогодні астрономи покладаються на телескопи, розташовані набагато ближче до Землі. Наприклад, вони використовують дані рентгенівської обсерваторії «Чандра» і космічний телескоп Хаббла, щоб дізнатися про цю далеку і холодну планету, яка майже повністю складається з водню і гелію.
У новому дослідженні вчені використовували спостереження «Чандри», зроблені у 2002 році, а потім ще раз у 2017 році. Дані вдалося проаналізувати лише недавно. В даних 2002 астрономи знайшли рентгенівські промені і їх можливий спалах – вже 15 років по тому.
На фото нижче показано рентгенівське зображення Урана від обсерваторії «Чандра» 2002 року (рожевим кольором), накладене на оптичне зображення, отримане телескопом Кека в ході окремого дослідження у 2004 році. Планета приблизно в тій же орієнтації, що і під час спостережень «Чандра» 2002 року.
Що могло змусити Уран випускати рентгенівські промені? В основному, Сонце. Астрономи помітили, що і Юпітер, і Сатурн розсіюють рентгенівське світло, що випромінюється Сонцем, подібно атмосфері Землі. Хоча автори нового дослідження спочатку очікували, що велика частина виявлених рентгенівських променів буде викликана розсіюванням, є надія на те, що існує принаймні ще одне джерело рентгенівських променів. Якщо подальші спостереження підтвердять це, уявлення про Уран зміниться.
Одна з можливостей полягає в тому, що кільця Урана самі виробляють рентгенівські промені, як у випадку з кільцями Сатурна. Уран оточений зарядженими частинками – електронами й протонами – в найближчому космічному просторі. Якщо ці енергійні частинки зіткнуться з кільцями, вони можуть змусити їх світитися в рентгенівських променях. Інша можливість полягає в тому, що, принаймні, частина рентгенівських променів виходить від полярного сяйва на Урані. Раніше це явище спостерігалося на інших довжинах хвиль.
