Головною новиною щорічної конференції Apple Worldwide Developers Conference, крім нової версії iOS 14, стала відмова від процесорів Intel у майбутніх версіях MacBook та iMac. Рішення пов’язане з тим, що Apple не влаштовує рівень продуктивності Intel – пише Процес.
Чіпи на архітектурі ARM дають набагато кращу продуктивність для графічних завдань та штучного інтелекту, вони більш енергоефективні, що дасть можливість ноутбукам довше працювати без підзарядки. І Apple більше не потрібно буде замовляти процесори у стороннього виробника — компанія сама буде розробляти під свої потреби чіпи, які стануть універсальною платформою для всієї техніки Apple. Перший такий комп’ютер Apple випустить до кінця 2020 року.
Розробки ARM-чіпа в Apple стартували незабаром після випуску першого iPhone в 2007 році. «Це було дуже давньою мрією. Я дуже радий тому, що Apple рухається в бік однієї універсальної програмної і апаратної платформи. Можу посперечатися, що тепер Купертіно прийматиме інноваційні рішення набагато швидше. Дуже чекаю нових довгоживучих та класних ноутбуків», — зазначив екс-старший віце-президент Apple з випуску плеєрів iPod Тоні Фаделл.
В Intel поки не впадають у відчай:
«Apple — наш клієнт у багатьох напрямках бізнесу, і ми продовжимо працювати з нею. Intel завжди була і буде готова представити своїм клієнтам передові технології комп’ютерних обчислень. Ми віримо, що комп’ютери на базі процесорів Intel, як ті, які будуть побудовані на базі нашої новітньої мобільної платформи Tiger Lake, можуть задовольнити запити клієнтів в будь-яких важливих для них сферах. Зараз це найбільш відкриті платформи для розробників, і такими вони залишаться у майбутньому».
Так в Intel відповіли на запит видання TechPowerUp.
Не-процесори
Технічно чіпи архітектури ARM — не процесори, і називати їх так не варто. Крім одного або декількох обчислювальних ядер, як у процесорів, в чіпах ARM є ще безліч супутніх компонентів. Найбільш актуальною назвою є «однокристальна система» або «система на чіпі» (system on a chip).
Однокристальні системи для смартфонів включають контролер оперативної пам’яті, графічний прискорювач, аудіокодек і, в деяких випадках, модулі бездротового зв’язку. У вузькоспеціалізованих чіпах можуть бути також контролери для взаємодії з периферійними пристроями.
ARM-суперкомп’ютер
Для нефахівців термін «чіпи на архітектурі ARM» — порожній звук, в медіа цей термін з’явився лише напередодні презентації Apple. Насправді чіпи ARM — це найпоширеніша архітектура набору команд, до 2019 року в світі виробили понад 130 мільярдів процесорів на архітектурі ARM. В основному ці процесори працюють на мобільних пристроях і вбудованих системах: мережевих маршрутизаторах, точках доступу тощо.
Через день після презентації Apple суперкомп’ютер з процесором на архітектурі ARM став найшвидшим в світі. Це сталося вперше. Суперкомп’ютер Fugaku, розташований в японському місті Кобе посів перше місце в рейтингу швидкості суперкомп’ютерів Top500. Fugaku працює на 48-ядерному процесорі на кристалі A64FX від Fujitsu.
У тесті High Performance Linpack суперкомп’ютер Fugaku показав результат в 415,5 метафлопсів. Це в 2,8 раз більше, ніж у суперкомп’ютера IBM Summit, який займає друге місце рейтингу. Fugaku зайняв перше місце ще в трьох рейтингах: Graph 500, HPL-AI і HPCG. Раніше жоден суперкомп’ютер не очолював чотири рейтингу відразу.
Раніше найшвидшими і найпотужнішими суперкомп’ютерами були машини виробництва США та Китаю. Fukago став першим японським суперкомп’ютером на першому місці Top500 з 2011 року. Тоді лідером був японський комп’ютер Riken. Усього в рейтингу — 226 систем з Китаю, 114 з США і 30 японських суперкомп’ютерів.
За серйозну роботу Fukagu візьметься наступного фінансового року; поки його використовували тільки в експериментальному режимі для діагностики, дослідження, моделювання поширення нового коронавірусу та ефективності японського додатка для стримування поширення COVID-19.
